Бережанська Районна Рада

Офіційний Веб-сайт

Друк

 

ГАЛУЗЕВА ПРОГРАМА

РОЗВИТКУ КАРТОПЛЯРСТВА

БЕРЕЖАНЩИНИ

до 2020 року

 

Бережани – 2011

 

Вступ

Картоплю завжди шанували в Україні, ставились до неї як до невід’ємного атрибуту людського життя. У нашого населення вона завжди вважалась «другим хлібом», як хліб ніколи не проїдається, так і картопля.

Картоплярство - важлива галузь сільського господарства, яка займає вагоме місце в забезпеченні населення продуктами харчування на протязі року. Динаміка і темпи виробництва картоплі, рівень забезпеченості населення її продукцією, а переробні підприємства сировиною, визначається розвитком і розміщенням картоплярства в районі. Успішний розвиток картоплярства залежить від забезпечення робочою силою, транспортом для перевозу продукції, гарантованим ринком збуту.

Картоплю можна вирощувати в усіх грунтово кліматичних зонах України: на піщаних чи суглинкових грунтах, чорноземних чи торфових, від Полісся до Степу.

При відповідному доборі сорту та догляді скрізь можна отримати високий урожай бульб. Вона посідає одне з перших місць серед інших культур за кількість поживних речовин, які одержують з одиниці площі.

В зв’язку з реформуванням сільського господарства, основна питома вага у виробництві картоплі припадає на індивідуального товаровиробника.

         Мета програми – створення сприятливих умов для збільшення виробництва картоплі в районі та зниження її собівартості. Важливе значення має впровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів для подальшого підвищення урожайності і стимулювання залучення інвестицій у виробництво.

         Обгрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми

            Структура посівних площ сільськогосподарських культур вдосконалюється з врахуванням потреб ринку в сільськогосподарській продукції. В районі є можливість для збільшення площ посадки картоплі при умові гарантованого ринку збуту, в тому числі можливості переробки на картоплепродукти.

Завдання програми та результативні показники

Завдання програми – збільшення обсягів виробництва картоплі до 36,7 тис. тонн за рахунок розширення посівних площ до 2,6 тис. га та підвищення урожайності.

 

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ КАРТОПЛЯРСТВА

          Суть інтенсивної технології полягає в оптимізації умов вирощування картоплі на всіх етапах її росту і розвитку. В інтенсивній технології передбачається розміщення посівів після кращих попередників в системі сівозмін, впровадження високоврожайних сортів інтенсивного типу, оптимальне забезпечення рослин елементами живлення з урахуванням вмісту їх в ґрунті, інтегрована система захисту рослин від шкідників і хвороб та знищення бур’янів, своєчасне і високоякісне виконання всіх технологічних прийомів, спрямованих на підвищення урожайності картоплі і підвищення родючості ґрунту.

Невідкладним завданням картоплярства є поліпшення якості продукції.

Інтенсифікація розвитку картоплярства та збільшення обсягів виробництва картоплі досягається завдяки таким основним чинникам, як підвищення урожайності шляхом удосконалення структури посівів, попередників, обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив і проведення хімічної меліорації ґрунтів, захисту рослин, розвиток насінництва, підвищення якості продукції, науково-методичне забезпечення, розвиток ринку картоплі.

Структура посівів

Посівні площі картоплі в структурі посівів сільськогосподарських культур потребують подальшого вдосконалення з врахуванням потреб ринку в продукції.

Посівні площі картоплі до 2020 року прогнозується довести до 2,6 тис. га, що складає 11,6 відсотка у структурі посівних площ.

Товарне виробництво картоплі концентрується у сільськогосподарських підприємтсвах та господарствах населення.

Місце в сівозміні

Кращими попередниками під картоплю є озимі зернові, зернобобові та однорічні трави.

Вирощування картоплі в сівозміні запобігає накопиченню в ґрунті шкідників та збудників хвороб, які згубно впливають на якісні і кількісні показники картоплі.

Обробіток грунту

Якісна підготовка грунту – це основа всього технологічного комплексу заходів по вирощуванню картоплі.

Обробіток грунту повинен бути диференційованим – відповідно до грунтових і погодних умов, попередників, термінів їх збирання, окультуреності поля, технічного забезпечення господарства, тощо. Він має забезпечити збереження оптимальних для рослин грунтових умов протягом вегетаційного періоду.

Основне завдання обробітку грунту – це створити глибокий орний шар з високою біологічною активністю грунту, нагромадженню і збереженню в ньому вологи і поживних речовин, забезпечити загортання рослинних решток і добрив, знищити бур’яни, для одержання повноцінних сходів, доброго розвитку та укорінення рослин.

Тільки при правильно вибраному способі його проведення і внесенні відповідних норм і видів добрив можливо суттєво покращити роль попередників, а гірші – підняти до рівня кращих.

Традиційною системою обробітку грунту в наших умовах є щорічна полицева оранка. Проте вона є досить трудомістким агротехнічним заходом і потребує значних затрат енергії. Досить ефективною є комбінована система обробітку. Вона поєднує полицеву оранку під просапні культури на глибину орного шару з мілким і поверхневим розпушуванням під культуру, переважно суцільного способу сівби.

Полицева оранка в сівозміні потрібна і для усунення диференціації орного шару за родючістю, глибокого загортання гною, соломи, сидератів для їх гуміфікації, кращого розвитку кореневої системи, столонів та бульб.

Мінеральні добрива та хімічна меліорація грунтів

Запланований урожай бульб картоплі можна досягти за умови дотримання чіткої системи удобрення, що передбачає внесення необхідної кількості добрив в основне, передпосівне удобрення та у підживлення.

Інтенсивні технології передбачають швидке впровадження досягнень вітчизняного та зарубіжного науково-технічного потенціалу, чіткого дотримання технологічної дисципліни і програмованого вирощування врожаю.

Враховуючи обмежену кількість як органічних так і мінеральних добрив, передбачається застосування найбільш ефективних способів їх використання з тим, щоб збільшити приріст врожаю на 1 кг внесеної діючої речовини добрив.

Щорічна мінімальна потреба мінеральних добрив під врожай картоплі у 2011-2020 роках складає 149,2 – 171,6 тонн поживних речовин.

Для забезпечення картоплі необхідною кількістю поживних речовин та найбільш ефективного їх використання планується:

- максимально використати наявні ресурси всіх видів органічних добрив (гній, сидерати, пташиний послід, солому, гичку буряків, стебла кукурудзи та інше);

- підвищити економічну віддачу від внесених добрив за рахунок їх внесення у відповідності до фази розвитку рослин;

- оптимізації доз та співвідношення N:Р:К з врахуванням результатів суцільної агрохімічної паспортизації земель та рослинної діагностики;

- розширити рівень застосування мікродобрив, в першу чергу включаючи мікроелементи в складі простих і складних мікродобрив таких як – міді, бору, марганцю, сірки та ін.

Доцільним є ширше впровадження регуляторів росту рослин на хелатній основі. Прибуток від одержання додаткового урожаю при використанні цих препаратів, який для картоплі становить 30-40 ц/га, у 5-10 разів перевищує витрати, пов’язані із їх застосуванням.

Внесення мінеральних добрив відповідно до біологічних особливостей сортів та агрохімічного характеристики грунтів дає можливість повністю забезпечити картоплю елементами живлення в необхідному співвідношенню і, таким чином сприяти формуванню високого врожаю бульб.

З метою покращення фізико-хімічних властивостей грунтів, підвищення ефективності добрив, проводиться хімічна меліорація грунтів. Вапнування грунтів у 2011-2020 роках передбачено проводити за рахунок дефекату, придбаного на цукрових заводах та використання місцевих вапняків.

Догляд за картоплею

При вирощуванні картоплі одним з важливих і пріоритетних прийомів є захист рослин. Адже втрати врожаю від шкідливих організмів та бур’янів можуть скласти 50 і більше відсотків.

Фітосанітарний стан посівів картоплі залишається складний. В останні роки значно поширились - грибна і бактеріальна інфекції (чорна ніжка, пероноспороз, бактеріози, кореневі гнилі, біла гниль, фузаріозне і вертицильозне в’янення, фітофтороз, макроспоріоз, антракноз.

           Внаслідок застосування спрощеної агротехніки, через порушення   системи сівозміни, внесення неперепрілого гною відбувається помітне збільшення засміченості посадок картоплі двосім'ядольними та злаковими однорічними, а також багаторічними бур'янами, що вимагає застосування хімічних засобів боротьби

Засміченість посівів овочевих культур в основному має змішаний характер. З двосім'ядольних бур'янів поширені: лобода біла, види щириці, галінсога дрібноквіткова, гірчиця польова, редька дика, осот городній жовтий, триреберник не пахучий, осот рожевий та жовтий та ін. Односім'ядольні злакові представлені шіоскухою звичайною, мишіями сизим та зеленим, свинориєм, гумаєм, пирієм повзучим. При підготовці площ під овочеві культури для знищення однорічних та багаторічних бур'янів можна застосовувати неселективні гербіциди на базі гліфосату.

Особлива увага буде приділятися профілактичним, агротехнічним і організаційно-господарським прийомам, попереджуючи масове розмноження шкідливих організмів, що дасть змогу зменшити обсяги застосування хімічних засобів і забезпечити їх більш ефективне використання.

Пояснюється це тим, що після хімічних обробок у продукції залишається певна кількість пестицидів і їх похідних, шкідливих для людського організму.

Хімічні засоби застосовуватимуться в разі надпорогової чисельності шкідників і бур’янів та в основному профілактично від пошкодження рослин хворобами.

Насінництво

Процес інтенсифікації сільськогосподарського виробництва тісно пов’язаний із використанням у землеробстві новітніх досягнень у галузі селекції і насінництва.

Впровадження нових продуктивніших, стійкіших до несприятливих погодніх умов і хвороб сортів дає змогу збільшити врожайність та виробництво картоплі на 12-25 відсотків.

         Обласна комісія по формуванню сортових ресурсів рекомендує товаровиробникам для впровадження у виробництво слідуючі сорти картоплі різних груп стиглості:

         — ранньостигла: Божедар, Зов, Санте, Повінь, Карлена, Косень 95, Дніпрянка, Белла Роза, Рів’єра, Скарбниця, Ероу;

         — середньорання: Світанок київський, Невська, Мрія, Водограй, Космос, Кондор, Фантазія;

         — середньостигла: Слов’янка, Багряна, Сатурна, Рокко, Пікассо;

         — середньопізня: Ольвія, Астерікс, Явір, Курода.

         Подільська дослідна станція Тернопільського інституту АПВ веде первинне насінництво по таких сортах картоплі: Повінь, Ольвія, Слов’янка, Мрія, Невська, Скарбниця. Розмноженням еліти займаються елітгоспи:        СФНВГ «Коваль» та ТОВ «Мрія Центр» Гусятинського району, ПАП «Дзвін» Чортківського району, які постійно будуть оновлювати сортовий склад.

Зберігання та переробка картоплі

Невідкладним завданням картоплярства є поліпшення якості продукції та забезпечення потреб населення високоякісною продукцією цілий рік. Для цього необхідно удосконалювати тару, засоби зберігання продукції, технології переробки, щоб максимально зменшити втрати.

Досвід передових господарств свідчить, що найбільш доцільно зберігати картоплю в стаціонарних картоплесховищах, які забезпечені вентиляцією, опаленням і системою штучного охолодження.

Крім закладання на зберігання у свіжому вигляді, нестандартні бульби картоплі будуть перероблені на крохмаль.

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Виконання Програми розвитку картоплярства до 2020 року дозволить одержати валовий збір картоплі у 2020 році 36,7 тис. тонн. Такі обсяги виробництва повністю забезпечать потребу жителів області у свіжій картоплі та продуктах її переробки.

Загальний економічний ефект буде залежати від кон’юнктури ринку картоплі, дієвості важелів державної політики в регулюванні розвитку галузі картоплярства, ресурсоокупності використовуваних технологій вирощування картоплі, а також структури вирощеного урожаю та якості продукції і може забезпечити 25-30 процентів рентабельності поточних витрат.

Реальні доходи сільськогосподарських підприємств залежатимуть від кількості вирощеного урожаю та якості продукції у відповідності до сучасних стандартів.

За рахунок збільшення виробництва овочів підвищуться доходи сільського населення, покращаться соціальні умови розвитку села.