Бережанська Районна Рада

e-mail: office@berezhany-rrada.gov.ua

Новини
Друк

Про будівництво об’їзної дороги йшлося під час робочої наради

Про процедуру проведення проектно-вишукувальних робіт по будівництву об’їзної дороги йшлося під час робочої наради за участю заступника голови облдержадміністрації О.Валова, керівництва району та міста. За результатами наради зобов’язано керівництво Бережанського державного лісомисливського господарства та ДП «Бережанирайагроліс» надати в межах своєї компетенції допомогу групі проектантів, керівництву відділу Держгеокадастру  в Бережанському районі доручено надати роз’яснення щодо питань землекористування в межах майбутньої об’їзної дороги.

 
Друк

Перевірили стан реалізації проектів

В Бережанському районі з робочою поїздкою перебував начальник управління капітального будівництва облдержадміністрації В.Кузяк. Разом з головою райдержадміністрації В. Петровським та головою районної ради В.Біликом перевірили стан реалізації проектів, які фінансуються за кошти Фонду регіонального розвитку та фонду соціально-економічного розвитку при співфінансуванні з районного бюджету. Зокрема: у Вербівському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад I-II ступенів – дошкільний навчальний заклад» повністю завершені роботи із заміни покрівлі, проводяться роботи з утеплення фасаду школи та реконструкції системи опалення з встановленням твердопаливного котла. Загальний кошторис проекту становить 4268,114тис. грн., співфінансування з місцевого бюджету  - 1280,434 тис. грн.

У с. Саранчуках проводиться реконструкція будівлі під фельдшерсько-акушерський пункт із заміною покриття даху, утепленням стін, заміною вікон та встановленням твердопаливного котла. Загальний кошторис даного проекту становить1496,333 тис. грн., співфінансування з місцевого бюджету  - 293,265 тис. грн.

 
Друк

Прийом громадян України на військову службу за контрактом

Бережанський об’єднаний міський військовий комісаріат здійснює прийом громадян України на військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу до лав Збройних Сил України

До відома бажаючих вступити на військову службу за контрактом

Відповідно до Ст. 119 Кодексу законів про працю України № 1769-VIII від 06.12.2016р. за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

На військову службу за контрактом осіб рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу приймаються:

- громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову середню освіту;

- військовозобов’язані, резервісти, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, та жінки з відповідною освітою;

- військовослужбовці, які проходять строкову військову службу;

- військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Вік для прийняття кандидатів на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу становить від 18 до 40 років (під час мобілізації, та дії особливого періоду (з 17.03.2014 по теперішній час, граничний вік збільшується до 60 років — для чоловіків,
і до 50 років — для жінок);

- придатні за станом здоров’я до військової служби (призовник або військовозобов’язаний);

- відсутність судимості, психіатричного та наркологічного обліку.

Переваги військової служби за контрактом:
- можливість вибору місця проходження військової служби та посади;
- гарантоване грошове забезпечення та його підвищення в ході просування по службі;
- можливість отримання вищої освіти за освітньо-кваліфікаційнимрівнем “бакалавр” у ВВНЗ за рахунок держави без відриву від служби;
- безкоштовне проживання у гуртожитках або грошова компенсація за піднайом житла;
- вищий, ніж у цивільному секторі розмір пенсійного забезпечення та можливість його отримання за вислугою років;
- соціальний пакет (медичне обслуговування, пільги).

За додатковою інформацією звертатися до Бережанського об’єднаного міський військового комісаріату за тел. (03548) 2-11-64,

адреса:  м. Бережани, вул. Богдана Лепкого, 3.

 
Друк

Пісні народу - це його безсмертя 

29 жовтня в Бережанському районному Будинку культури відбувся вечір-пам’яті "Пісні народу - це його безсмертя, Хто ними жив, вовіки славен будь !" - присвячений пам’яті заслуженого працівника культури України, Почесного громадянина міста Бережани, засновника і диригента багатьох хорових колективів, багатолітнього керівника народної аматорської хорової капели "Боян", соліста-вокаліста, актора, винахідника і раціоналізатора та громадського діяча Богдана Степановича Кухарука.

 
Друк

На Тернопільщині найбільші успіхи демонструють громади, які очолили креативні лідери (інтерв'ю)

Реформа децентралізації стала стимулом для місцевих громад Тернопільщини наводити порядок на своїх територіях, а також вдаватися до нестандартних кроків, аби ставати заможнішими та створювати комфортні умови для жителів громади.

Про те, як в області продовжується процес об’єднання територіальних громад і які труднощі виникають в його ході, спілкуємося з заступником голови Тернопільської ОДА Олегом Валовим та експертом з питань реформування місцевого самоврядування, директором ГО «Інститут розвитку територій» Юрієм Ганущаком.

– Тернопільщина із запуском реформи децентралізації була лідером в Україні за кількістю утворених об’єднаних територіальних громад. Яка ситуація зараз?

– О. В. Зараз ми вже не є лідером, бо окремі області провели весною вибори в ОТГ. Але 29 жовтня в нас також відбудуться вибори в 4 громадах, тоді на Тернопільщині буде 40 ОТГ. Наразі ще намагаємося переконати ЦВК провести вибори у Товстому, де цей процес відхилили. Маємо надію, що в грудні вибори відбудуться і там.

Зараз в області є 36 діючих ОТГ чисельністю від 2,2 тис до найбільшої – Теребовлянської – 31 тис. осіб. Власне відповідно до своєї величини вони і працюють. Середні і більші ОТГ працюють краще, мають якісніші кадри, натомість малі громади відстають, їм складно дати собі раду.

– Скільки на Тернопільщині малих неспроможних ОТГ і чи є важелі, щоб схилити їх до подальшого об’єднання?

– О. В. У нас 12-13 малих громад. Але серед них є і перспективні. Скажімо Гримайлівська громада об’єднала лише два села, але в перспективному плані розвитку ми бачимо її економічно потужною. А от Чернихівська громада, яка розташована одразу біля райцентру Збараж, уже розширюватися не буде. В перспективі ми її не бачимо як одноосібну ОТГ, лише в складі Збаразької громади, як і Колодницьку, якій ми наразі допомагаємо як тільки можемо.

Сказати, що всі малі громади неспроможні, теж не можна. Наприклад, Великодедеркальска громада за економічними показниками показала себе досить непогано. Але прилегле до неї село Залужжя вирішило об’єднатися із Шумською ОТГ, що уже не дасть можливості розширятися Великодедеркальській громаді і перекриває її перспективи. Виглядає, що таки Шумська ОТГ на цій території залишиться однією і покриє собою весь Шумський район.

У Васильківецькій невеликій ОТГ, до якої входять 6 сільрад, інша проблема. На її території діяв агрохолдинг «Мрія», вони демонстрували на старті фантастичні показники. Та щойно холдинг розпався, громада зіткнулася з економічними проблемами.

Виникають проблеми й іншого плану. У Золотниківській громаді, яка трохи чисельніша і економічно потужна, об’єдналися суто села. І в них проблема з кадрами. Знайти досвідчену людину, яка б орієнтувалася в казначейських рахунках, платежах, вміла планувати бюджет, – їм складно, в них немає такої людини. А треба ще фахівців в галузі ЖКГ, інших сферах. Вони витрачають кошти на замовлення відповідних фахівців. Скажімо, фінансисти з Тернополя їздять в Лопушне і в Колодне, щоб виконати необхідні громаді роботи.

Натомість Теребовля, Шумськ чи смт Скалат – там значно легше, там є відповідні кадри, вони готують якісні проекти, в тому числі на міжнародні гранти.

– В чому проблема з виборами до Товстенської громади?

– О. В. Ми та Мінрегіонбуд вважаємо, що постанова ЦВК про скасування виборів у перспективній Товстенській громаді є хибною і протизаконною. У 2015 році погодження на входження в цю громаду дали всі села. Але новий сільський голова Свидової раптом вирішив скасувати рішення попередників. Хоча в законі чітко сказано, що скасовувати рішення, які матимуть юридичні наслідки, можна лише у суді. В суді дане рішення сесії сільради не скасоване.

Це якби комусь видали землю, людина виробила право власності, оформила всі документи, а потім через рік новий голова сільради раптом щось собі вирішив і рішенням сесії скасував попереднє рішення про видачу землі. Це нонсенс! Таке можна робити лише через суд.

Свидова двічі голосувала за входження в Товстенську ОТГ, облдержадміністрація це рішення погодила, потім пакет документів, в яких усюди фігурує село Свидова, відправили в Кабмін. Наразі ми в суді оскаржуємо дії Свидівської сільради і подали в ЦВК юридичне обґрунтування, чому вибори в Товстенській громаді таки повинні відбутися. Прикро, що люди, які міняються на місцях, гальмують процес. Зрозуміло, що це лише амбіції місцевих «князьків».

Водночас є ще чимало сільських голів, які не розуміють суті процесу і скільки виграють їхні села від об’єднання. Для таких голів на першому місці те, що в бюджеті села ще є якась копійка, яка дає їм можливість отримувати зарплату, нараховувати собі премії і придбати дві банки фарби на благоустрій.

«Визначальним є ентузіазм керівника та мисляча команда»

– Чи є якісь механізми контролю за ОТГ і керівниками місцевих громад?

– Ю. Г. Законом передбачає можливість зняття голови і розпуск ради. Ще треба певні зміни, щоб було зрозуміло, хто є ініціатором подання після фіксації порушення чи бездіяльності ради. Законопроект про порядок контролю вже розроблений, але Асоціація міст має до нього претензії, наразі ведемо з ними переговори. Бо громади отримали дуже великі повноваження, а от система відповідальності не відпрацьована.

В соціальній сфері чи галузі освіти є такий інститут як погодження призначення керівників. Бо має бути контроль за тим, чи все правильно робиться. Процедури контролю мають бути дуже ретельно виписані, адже корупція береться з того, що окремі норми можна трактувати по різному.

Коли саме все це буде законодавчо оформлено важко спрогнозувати. Наразі триває етап дозрівання. Це ж стосується і адміністративно-територіальної реформи. Десь вона йде швидше, десь – повільніше. Ми не можемо прискорювати цей процес, бо в Україні все, що нав’язується, не сприймається. Це ж стосується і малих громад. Вони повинні самі дійти до того, що самотужки їм буде складно і немає іншого виходу, як приєднатися до більшої громади.

– Які громади на Тернопільщині демонструють найкращі показники і завдяки чому їм вдається функціонувати краще за інших?

– Ю. Г. Лідерами є більші громади. Має щось в лісі здохнути, щоб малі громади, без ресурсів і якісних кадрів, показали високі показники. Скажімо, Шумську громаду знають всі донори, бо у них якісні проекти. Теребовлянська громада теж демонструє непогані успіхи.

– О. В. Кадри відіграють вирішальну роль. Теребовля економічно потужніша разів в 10 за Шумськ, тут сконцентровано багато фінансових структур, довкола – кар’?єри, є залізнична гілка. У Шумську немає вагомої фінансової потужності. Але завдяки голові міста Володимиру Плетюку, який зібрав команду найкращих фахівців, вони стільки фінансів залучили у свою громаду, в тому числі і закордонних, що інші ОТГ їм можуть тільки позаздрити.

Аналогічно Байківці. Завод СЕ «Борднетце» забезпечує левову частку їхніх надходжень. Але громада розвивається не лише завдяки «Борднетце». Навпаки, вирішили диверсифікувати ризики. Вони провели інвентаризацію всіх земель. Збільшилися надходження, бо за землю уже почали платити всі. Завдяки цьому в 10 разів(!) зросла дохідна частина бюджету. Почали серйозно працювати над залученням бізнесу, бо підприємцям не особливо грає роль, мати підприємство на околиці Тернополя чи в Байківцях, що фактично одне і те саме. Тільки в Байківцях нижчі податкові ставки, вигідніші умови. Як результат – в бюджеті громади зросли надходження ПДФО.

- Ю. Г. Ці громади роблять такі речі, які згодом стають прикладом для інших. Визначальним є ентузіазм керівника та мізки, тобто команда мислячих професіоналів.

Водночас і в великих платників податків виникає відчуття рівності з керівником громади, бо він формує значну частину бюджету. В Волочиську один фермер виступив з ініціативою відремонтувати конкретну дорогу, тобто він вже контролює, на що витрачаються його податки і думає по те, щоб його податки використали максимально раціонально.

- О. В. Суть ОТГ – це не просто об’єднатися, отримати субвенцію, зробити дорогу і відремонтувати дитсадок. ОТГ має вирішувати комплекс питань, надання якісних медичних, освітніх, соціальних послуг.

Скажімо, Байківці, отримавши медичну субвенцію і не маючи жодного медичного закладу на своїй території, почали думати, кому передати ці кошти: районній лікарні чи найближчій до села міській. І вони провели тендер. В результати добилися того, що жителі громади обслуговуються в лікарні позачергово, а також усі безкоштовно отримали від лікарні набір найнеобхідніших ліків та медпрепаратів.

– Скільки коштів отримали цьогоріч ОТГ області і які наймасштабніші проекти були за ці кошти реалізовано?

– О. В. ОТГ мають декілька фінансових ресурсів. Зокрема, субвенція на розвиток інфраструктури, вона в цьому році склала 115 млн грн. Крім того, з Державного фонду регіонального розвитку надійшло 105 млн грн, ще 80 млн грн залучено в рамках програми соціально-економічного розвитку. Є ще перевиконання бюджетів і допомога донорів.

За кошти німецького донора відкривають ЦНАП в Підволочиську. Аналогічно минулого року за кошти іноземних донорів відкрили ЦНАП у Шумську. В Почаєві зробили очисні споруди. Проводяться ремонти доріг, шкіл, навчальні заклади утеплюють, переводять на альтернативні види палива.

– Ю. Г. Люди швидко зрозуміли, що якщо хочеш економити, треба впроваджувати заходи з енергоефективності. Як тільки це зробили, громади починають продукувати більш масштабні проекти, які передбачають значно більше фінансування.

– О. В. Роблять містобудівну документацію, проводять інвентаризацію земель. Раніше в селах навіть не могли подумати, що колись таким займатимуться.

– Чи встигають громади освоювати виділені їм кошти?

– О. В. Фактично кошти не пропадають. Якщо десь не встигали, то це хіба погодні умови завадили, або підрядники не встигли виконати чи кошти надійшли запізно. Минулого року із 141 млн грн субвенції тільки 6 млн не встигли освоїти, кошти ФДРР використали на 97%. Зрозуміло, що потрібно використовувати всі надходження. Громади, які працюють ефективніше, повністю освоюють кошти й іноді просять додати ще, бо встигають втілити ще якийсь проект.

«Чотири райони замість трьох – приємлимо»

– Чимало розмов ведеться щодо зменшення районів на Тернопільщині? Скільки їх буде, які міста стануть центрами нових територіальних одиниць?

– Ю. Г. Відповідь на це питання випливає з конфігурації, яка формувалася протягом століть. Великі міста поставали на основі торгових шляхів. Для формування району має бути авторитет, який має знову впливу. Ми бачимо 3 райони з центрами у Тернополі, Кременці та Чорткові. Ще можливо буде четвертий довкола Бережан.

Хоча в майбутньому людина навіть може не знати, де центр району. Бо всі адміністративні послуги вона отримуватиме у своїй громаді.

– О. В. От створилася Зборівська ОТГ. І до неї приєдналися три села з Козівського району. Тобто стереотип про межі району ми вже ламаємо.

– Ю. Г. По Україні вже є 29 ОТГ, в які об’єдналися села з двох, а подекуди трьох районів.

– О. В. Або беремо питання влади. Зараз в громадах є відділи ЖКГ, освіти, інші, і немає сенсу цю функцію дублювати райдержадміністрацією.

– Ю. Г. Наразі РДА виконують функції, які перебрали на себе ОТГ. Але є функції РДА як органу державної влади, зокрема, координації діяльності територіальних органів, скажімо поліції. Однак ефективніше система буде працювати, якщо ця координація буде здійснюватиметься в рамках територіально більшого утворення, ніж теперішні райони. Ми шукаємо той рівень, де би функції державного контролю виконувалися найкраще.

Масштаби області завеликі, під час аналізу ми вирішили, що оптимальною є величина території госпітального округу, щоб було мінімум 150 тис. населення. Бо наразі кожна РДА має перелік функцій, а відповідно до них штат. При цьому є райони, в яких менше населення, але кількість чиновників все рівно та сама, бо вона залежить від кількості функцій. В таких РДА менше навантаження, отже вони менш ефективні. Мінімальна кількість населення, щоб оправдати діяльність такої інституції як РДА, – 150 тис. населення.

Наразі ми говоримо, що на Тернопільщині залишиться три або чотири райони. Потужності і перспективи у Бережанщини є, якщо облдержадміністрація запропонує варіант із 4-ма районами, то в Києві не буде якихось особливих аргументів, щоб цьому заперечити.

 
Друк

Міфи про медичну реформу

Верховна Рада дала старт медичній реформі, яка розпочнеться з 2018 року. Проте вже зараз поширюється чимало неправдивої інформації щодо того, які саме зміни відбудуться в сфері охорони здоров’я, і що чекає на лікарів та пацієнтів із впровадженням реформи. Надаємо спростування найпоширеніших міфів.

Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою 


Безкоштовної медицини в Україні не існує. Згідно з результатами опитування, 90% ліків українці купують за власний кошт. За даними досліджень, кожен другий відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. Тому неправильно говорити, що медицина стане платною і дуже дорогою, бо вона вже є платною і дуже дорогою.

Реформа передбачає введення державної програми медичних гарантій. Всі послуги, аналізи, дослідження, ліки, які надаються за цією програмою будуть для пацієнтів на 100% БЕЗОПЛАТНИМИ. Пацієнти будуть знати, що саме оплачує держава, і самі обиратимуть лікарні, де вони отримають ці послуги. З 2018 року реформа запрацює на рівні первинної допомоги, з 2020 — в усіх лікарнях.

Тарифи на медичні послуги, які розповсюджуються зараз деякими сумнівними виданнями, не мають нічого спільного з реальністю. Це просто фейк. Тарифи на кожну медпослугу лише будуть розраховуватись. Це потрібно для того, щоб держава могла оплачувати медичним закладам послугу, яку вони надали людині. Саме таким чином буде запроваджено принцип «гроші йдуть за пацієнтом»: людина звернулась в лікарню, їй надали допомогу, після цього держава заплатила за цю послугу згідно зі встановленим тарифом лікарні.
Буде визначено чіткий перелік послуг, які на 100% фінансуватиме держава: первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри); екстрена допомога (різке погіршення стану здоров’я, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легенів тощо); паліативна допомога (перш за все — адекватне знеболювання); лікування у вузьких спеціалістів за направленням сімейного лікаря та планове лікування у рамках програми медичних гарантій.

Обсяг послуг у рамках програми медичних гарантій залежить від обсягу фінансування системи охорони здоров’я, однак включатиме всі основні послуги, необхідні для якісного лікування, — набагато більше, ніж люди можуть отримати безоплатно зараз. Повний список послуг програми медичних гарантій буде у 2020 році, коли реформа запрацює повністю. Для дороговартісного лікування, як і сьогодні, будуть існувати цільові програми, продовжать діяти програми лікування онкології, гепатитів, СНІДу та інші.

Міф 2. Медреформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків 


У законі про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. Національна служба здоров’я укладе договори з УСІМА лікарнями, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги.

Але з часом конкуренція і принцип «гроші йдуть за пацієнтом» призведуть до впорядкування мережі медзакладів. Малопотужні, погано оснащені і головне — мало завантажені лікарні, у яких просто небезпечно лікуватись, будуть перепрофільовані під реальні потреби населення, наприклад, на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси.  Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу.

Важливо, що впорядкуванням мережі лікувальних закладів опікуватиметься місцева влада. Саме громади мають вирішити, які з лікарень потрібно підсилити, а які перепрофілювати. Держава тільки виставляє вимоги щодо максимального часу доїзду до лікарні та її мінімального безпечного навантаження (кількість пологів, оперативних втручань). Завдяки децентралізації місцеві бюджети мають достатньо коштів для того, щоб покращити мережу медзакладів, створити належні умови для роботи лікарів, відремонтувати дороги до лікарень, оплачувати додаткові медичні послуги для мешканців громади.

Що стосується можливого звільнення лікарів, то без роботи  можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть звертатись люди. Хороший лікар завжди матиме багато пацієнтів і достойні гроші від держави за свою роботу. Реформа сприятиме тому, що лікарі конкуруватимуть за пацієнта.

Міф 3. Села залишаться без лікарів 


Навпаки — в багатьох селах, нарешті, з’являться лікарі. При цьому залишаться й фельдшери та ФАПи. Фельдшери не замінятимуть лікаря, але стануть його помічниками та забезпечать доступ до медичної допомоги у найвіддаленіших селах.

У 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн. на одного пацієнта, у 2019 — 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів матиме річний дохід в 740 000 грн. у 2018 та 900 000 грн. у 2019. У цей бюджет входять оренда, оплата роботи лікаря, фельдшера та медсестри, прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цих коштів — видатки практики, все інше — зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів). Досі лікарі в селах ніколи не бачили таких коштів.
Якщо місцева громада надасть лікарю медичний кабінет в оренду за 1 гривню, у нього залишиться ще більше коштів на зарплати. Також буде значно легше знайти і запросити лікаря на роботу, якщо громада побудує житло для нього.

Розмір фінансування, яке буде виділятись з держбюджету на медичне обслуговування одного пацієнта, однаковий на всій території країни. Проте життя в сільській місцевості дешевше, ніж в місті, а отже за умови обслуговування однакової кількості пацієнтів, сільський лікар матиме краще матеріальне становище, ніж міський. Окрім того, на відміну від лікаря в місті, сільський фактично не матиме конкурентів. Обирати його будуть всією громадою і декларацію з лікарем укладуть всі мешканці села, а лікар отримуватиме гроші за їх медичне обслуговування. Втім це не означає, що в селах зможуть працювати непрофесійні лікарі і у мешканців не буде альтернативи – громада може відмовитись від поганого лікаря і запросити іншого.

Міф 4. До лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря 

Не відповідає дійсності. Кожна людина в разі необхідності зможе звернутись до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря і отримати допомогу. Але в цьому випадку пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування. Якщо ж ви звертаєтесь до нього за направленням сімейного лікаря, вартість вашого лікування та необхідних медичних засобів відшкодує держава. Значну частину послуг, які зараз надають вузькі спеціалісти, після донавчання зможуть надавати лікарі первинної ланки — сімейні лікарі, педіатри, терапевти. Буде також низка спеціалістів (наприклад, гінеколог, психіатр тощо), візити до яких будуть оплачуватись і без направлення сімейного лікаря.

Міф 5. Реформа суперечить Конституції 

Всі послуги, які оплачує держава за лікування пацієнта, будуть оплачені на 100%, як цього вимагає Конституція. Медична допомога завжди і в повному обсязі надається громадянам за рахунок коштів державного бюджету.

На первинному рівні та в разі настання екстреної ситуації держава оплачуватиме 100% всього необхідного лікування та, що важливо, медикаментів. Це покриватиме близько 80% усіх звернень за медичною допомогою.

На вторинному і третинному рівнях держава гарантує 100% оплату медичної допомоги, інших медичних послуг та лікарських засобів, що входять до лікування та визначені програмою медичних гарантій.

Міф 6. Всі медичні послуги будуть зі співоплатою 

У законі немає жодного слова про співоплату з боку пацієнта. Медичні послуги, що увійдуть до програми медичних гарантій, завжди і в повному обсязі на 100%  надаватимуться громадянам за рахунок коштів державного бюджету.
Проте будуть послуги, які держава не оплачуватиме, наприклад, естетична стоматологія, пластична хірургія тощо.

Міф 7. Реформа не передбачає підвищення зарплатні лікаря 

Тариф на медичні послуги з надання первинної медичної допомоги складається з двох частин: ставки на оплату медичної послуги та ставки на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.
У 2018 році середній тариф за людину, яку обслуговує лікар первинної ланки,  складе 370 грн. на рік, тобто це 740 000 гривень щорічного доходу на медичний кабінет, який обслуговує 2000 пацієнтів. При цьому середній тариф коливається в той чи інший бік, залежно від різних факторів. Наприклад, якщо серед пацієнтів будуть діти до 5 років або пенсіонери у віці 65+, тариф буде майже вдвічі вищим за тариф для молодих людей. Це означає, що лікар первинної ланки буде отримувати в рік від 740 тисяч до 1 мільйона гривень на свою практику, якщо набере максимальну рекомендовану кількість пацієнтів у 2 тисячі осіб. Десь половина цих коштів йде на видатки медичної практики. На 2019 рік планується підвищити тариф до 450 гривень в рік за кожного пацієнта.

Лікарем первинної ланки може бути сімейний лікар, педіатр або терапевт. Ці лікарі можуть стати фізичною особою-підприємцем (ФОП) та відкрити власну практику, а також об'єднуватися з іншими лікарями, щоб оптимізувати витрати. Також лікарі первинної медичної допомоги можуть бути найманими працівниками в комунальних закладах первинної медичної допомоги. У цьому випадку лікар домовляється про заробітну плату з адміністрацією закладу, відповідно до кількості пацієнтів, яких він задекларує. При цьому в автономізованих медичних закладах, які стали комунальними підприємствами, тарифні сітки, що діють зараз, не будуть застосовуватися.

З 2020 року усі медичні заклади вторинної і третинної ланки перейдуть на нову модель фінансування. Національна служба здоров’я буде перераховувати медзакладам гроші за надану послугу за затвердженими тарифами, єдиними для всієї країни. У тарифі за послугу закладені всі витрати на її надання, у тому числі — оплата праці медичного персоналу. Базою для розрахунку компоненту оплати лікаря в тарифі має бути 250% від середньої зарплати по країні за липень попереднього року. У 2018 році базою би стала сума 18 347 гривень (середня зарплата в липні 2017 7339 грн.).

Міф 8. Національна служба здоров’я — це фінансовий «монстр», який розпоряджатиметься 100 млрд.грн. 

Національна служба здоров’я України не володіє коштами. Гроші знаходяться в державному бюджеті та зберігаються на казначейських рахунках. НСЗУ є оператором, який контрактує закупівлю медичних послуг та укладає договори з медичними закладами і лікарями-ФОП.
Окрім того, НСЗУ контролюватиме якість послуг на рівні дотримання умов договору. Тобто НСЗУ укладає договір і перевіряє його виконання, так само, як страхова компанія перевіряє виконання умов страхового договору. Якщо йдеться про лікарську помилку, то в цьому разі контроль залишається за органом, який надає ліцензію — за МОЗом.

Модель НСЗУ має найменші корупційні ризики, оскільки як центральний орган виконавчої влади вона підконтрольна Рахунковій палаті, Державній аудиторській службі, а також антикорупційним органам — Національному антикорупційному бюро та Нацагентству з питань запобігання корупції.

 
Друк

Глава Уряду: Ми не зупинимо реформу децентралізації

Започаткована в 2014 році реформа децентралізації, яка дозволила наростити ресурси місцевих бюджетів, покликана не тільки акумулювати кошти на місцях, а й навчити заробляти та примножувати бюджетні статки. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман  під час засідання Ради регіонального розвитку. «Ми визначили конкретні податки, які зараховуються до місцевих бюджетів і можуть бути використані на власні потреби регіонів. Нові школи, новий транспорт, нові садки й дороги – це все результат децентралізації. Наше завдання – аби кожна гривня йшла на підвищення якості життя громадян», - сказав Володимир Гройсман. Він звернув увагу, що на часі – відповідальне використання коштів та нарощування можливостей примножувати  регіональні ресурси, причому не тільки на користь обласних та районних центрів, а й маленьких сіл та селищ. «Кошти беруться від реального сектору - нових підприємств, нових робочих місць, детінізації.  Це щоденна робота. Якщо ми взяли 100 млрд грн з центрального бюджету і передали в місцевий, то завдання стоїть не тільки витратити, а робити з них 200 млрд грн -  через економічне зростання, - зазначив Прем’єр-міністр. - Це завдання – яке ставить Президент і Уряд».

 
Друк

Он-лайн нарада в РДА

Заступник голови районної ради Р.Висоцький взяв участь в он-лайн нараді, яку провів заступник голови обласної державної адміністрації Ю.Юрик.

На нараді порушувалось питання призову громадян України на строкову військову службу в жовтні - листопаді 2017року. Було зроблено детальний аналіз виконання призову по кожному району зокрема та дано відповідні доручення з цього приводу.

 
Друк

Робочий візит голови обласної ради Віктора Овчарука в Бережанський район

20 жовтня в Бережанському районі з робочим візитом перебував голова обласної ради Віктор Овчарук. Разом з головою райдержадміністрації Володимиром Петровським, головою районної ради Василем Біликом та депутатом обласної ради Ольгою Поляк він відвідав обласні комунальні заклади, які функціонують в районі, зокрема: Бережанський обласний комунальний дитячий гастроентерологічний санаторій та Бережанський обласний протитуберкульозний диспансер. Віктор Овчарук оглянув заклади, ознайомився з їх функціонуванням, обговорив з керівниками установ ряд господарських та фінансових питань. Так, спілкуючись з головним лікарем санаторію Н.Лужною, основна увага була приділена питанню перепрофілюванню закладу у центр медичної реабілітації для дітей з обмеженнями життєдіяльності. З головним лікарем тубдиспансеру В. Цапком окрім фінансово-господарських питань були порушенні важливі питання медичної реформи та госпітального округу.

 
Друк

Відбулась ХХV сесія районної ради

19 жовтня під головуванням заступника голови районної ради Р.Висоцького відбулося пленарне засіданні 25-ї сесії районної ради. На сесії депутати затвердили звіт про виконання районного бюджету за 9 місяців 2017 року, внесли зміни до районного бюджету  на 2017 рік, затвердили Статут Вільховецького НВК «ЗНЗ І-ІІ ст.- ДНЗ», затвердили тарифи на проведення щоденного перед рейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв транспортних засобів, а також надання послуг щодо забезпечення медичною допомогою працівників та студентів вищого навчального закладу – ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж», які надаються в Бережанській ЦРКЛ, затвердили тарифи на платні стоматологічні послуги, що надаються госпрозрахунковим стоматологічним кабінетом Бережанської ЦРКЛ, розглянули питання про створення Надрічнянського НВК  «ЗНЗ І-ІІ ст.– ДНЗ» Бережанської районної ради та Потуторського НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст.– ДНЗ» Бережанської районної ради, затвердили технічну документацію з нормативно  грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на територіях Посухівської, Слов’ятинської, Рибниківської та Рекшинської сільських рад, а також прийняли рішення про ліквідацію комунальної установи «Районний методичний кабінет Бережанської районної ради».

В засіданні взяли участь голова райдержадміністрації В.Петровський та його заступник І.Гринкевич.

 
Друк

На базі Шибалинської школи відбувся районний семінар для директорів освітніх закладів району

18 жовтня   на базі Шибалинської ЗОШ І-ІІ ступенів відбувся районний семінар-практикум директорів ПНЗ, ЗОШ І-ІІ та І-ІІІ ступенів на тему «Роль адміністрації у розвитку позитивного іміджу навчального закладу в умовах реалізації концепції національно-патріотичного виховання».

Про формування іміджу навчального закладу   інформували начальник відділу освіти Н.М.Бабій, завідувач районним методичним кабінетом О.М.Жеребецька. Досвідом поділилися директор Шибалинської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Я.М.Волошин, заступник директора Г.В.Зварич. Присутні директори загальноосвітніх навчальних закладів ознайомилися з основними положеннями нового Закону України «Про освіту», взяли участь у рольових іграх, побували на екскурсії в шкільному музеї ім. Г.Дидик.

 


Сторінка 3 з 72