Бережанська Районна Рада

e-mail: office@berezhany-rrada.gov.ua

Новини
Друк

Засідання оргкомітету

В залі районної державної адміністрації відбулося засідання оргкомітету з питання проведення районного фестивалю лемківської культури «Єднаймося, братове з лемківського роду» за участю голови районної державної адміністрації В.М. Петровського, заступника голови районної ради Р.К. Висоцького та голови Бережанського районного відділення Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Г.П. Проців.

На засіданні оргкомітету визначено дату проведення фестивалю, а саме 27 серпня 2017 року у с. Гутисько Бережанського району, а також вирішувались проблемні питання щодо організації та проведення вищезгаданого заходу.

о 14 год. в залі районної державної адміністрації відбулося засідання оргкомітету по питанню проведення районного фестивалю лемківської культури «Єднаймося, братове з лемківського роду» за участю голови районної державної адміністрації В.М. Петровського, заступника голови районної ради  Р.К. Висоцького та голови Бережанського районного відділення Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Г.П. Проців.

На засіданні оргкомітету визначено дату проведення фестивалю, а саме 27 серпня 2017 року у с. Гутисько Бережанського району, а також вирішувались проблемні питання щодо організації та проведення вищезгаданого заходу.

 
Друк

Бережанська делегація здійснила робочу поїздку в с.Городківка на сімейну ферму «ЧароДійка»

Бережанська делегація у складі начальника відділу агропромислового розвитку Теодозія Нагірного, працівників відділу агропромислового розвитку членів, діючих кооперативів району: «Бережанський край», «Кринички», «Годувальниця», членів ГО «Волощина» за сприянням представників агрохолдингу «Мрія» Василя Мартюка та Богдана Кушлика 01 серпня 2017року здійснила робочу поїздку в с.Городківка, Дрогобицького району Львівської області для вивчення досвіду роботи місцевої сімейної ферми «ЧароДійка» та обговорили можливість в створенні аналогічних ферм на території району. Дана робота проводиться в рамках Проекту «Розвиток молочного бізнесу в Україні», що реалізовується Львівською Аграрною Дорадчою Службою при фінансовій та технічній підтримці Уряду Канади.

Спілкування з головою сімейної ферми «ЧароДійка» та учасниками Проекту розвитку сімейних молочних ферм дозволило не лише дізнатися про перспективні напрямки розвитку молочного бізнесу, але й отримати поради як це здійснювати на практиці.

 
Друк

Розширена нарада в РДА

31 липня голова районної ради В.Білик взяв участь у розширеній нараді з начальниками управлінь, відділів та секторів райдержадміністрації, яку провів голова райдержадміністрації В. Петровський.

В ході наради проаналізували стан реалізації проектів по 9-ти об’єктах та розглянули ряд питань, що  стосуються підготовки заходів в районі до відзначення Дня незалежності України,  участі художніх колективів у фестивалі «Дзвони лемківщини», підготовки навчальних закладів до початку нового навчального року.

 
Друк

Народний депутат України Тарас Юрик ініціює будівництво дороги через м.Бережани

Дорогу державного значення М-12 Стрий – Кіровоград – Знам’янка, що проходить через м. Бережани не ремонтували десятиліттями. Щодня автошляхом курсує великий потік транспорту, в тому числі великогабаритний, що призвело дорожнє покриття до катастрофічного стану. Це викликає нарікання як зі сторони жителів міста, так і зі сторони водіїв.

Народний депутат  Тарас Юрик вивчив стан справ та ініціював велику робочу нараду за участі заступника голови облдержадміністрації Олега Валова,  начальника служби автомобільних доріг у Тернопільській області Богдана Юлика,  голови райдержадміністрації Володимира Петровського, голови районної ради Василя Білика та міського голови Володимира Музички. Учасники наради обстежили ділянку дороги державного значення М-12 від магазину «Оксамит» по вул.Тернопільська до кінця вул.Рогатинська.

Найближчими днями групи проектантів та спеціалістів служби автомобільних доріг визначаться з об’ємом робіт, зокрема перенесення комунікацій: газових, зв’язку, тощо.

Роботи будуть проводитись у 3 етапи:

 - від магазину «Оксамит» по вул.Тернопільська до повороту на вул.Львівська;

 - від повороту на вул.Львівська до початку вул. Рогатинська;

 - вул.Рогатинська.

Наразі народний депутат разом з обласною адміністрацією та службою автомобільних доріг у Тернопільській області вирішує питання з фінансуванням. Міська рада зобов’язується забезпечити часткове фінансування робіт та перенесення комунікацій.

Тарас Юрик висловив сподівання, що до кінця цього сезону максимально вдасться реалізувати даний проект.

 
Друк

Он-лайн нарада в голови РДА

Голова районної ради В.Білик взяв участь в он-лайн нараді, яку провів із керівниками райдержадміністрацій та головами районних рад голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна. Під час наради йшлося  про стан ремонту автомобільних доріг у області, про стан використання та відтворення водних біоресурсів в області, про екологічну ситуацію в області, про фінансове забезпечення медичної галузі області.

 
Друк

Розширена нарада в РДА

24 липня голова районної ради В.Білик взяв участь у розширеній нараді з начальниками управлінь, відділів та секторів райдержадміністрації, яку провів голова райдержадміністрації В. Петровський.

В ході наради розглядалися питання: про стан реалізації проектів в сільській амбулаторії в с. Волощина, в клубному закладі с.Рибники та ЗОШ в с.Урмань, які фінансуються з Фонду Регіонального розвитку  та Фонду соціально-економічного розвитку, про стан завезення дров в заклади освіти, про стан проведення призову громадян на строкову військову службу до Національної гвардії України, про реформування бібліотечної системи району, про заміну аварійної ділянки теплотраси до районної поліклініки, про стан перерахунку субсидій, тощо.

 
Друк

У Тернопільській області стає більше сіл, які бажають утворити громади

Об’єднання сіл в громади дає можливість жителям краю покращити інфраструктуру населених пунктів. Так, підсумував трирічний процес децентралізації Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, пребуваючи із робочим візитом на Тернопільщині, куди також, аби обговорити проблеми з якими стикаються територіальні спільноти і порадитись, як їх вирішувати, на спільний форум з’їхалися керівники всіх обласних адміністрацій України та місцеві голови об’єднаних громад.

Олег Кохман – голова Великогаївської громади, однієї з найперших на Тернопільщині об’єднаних громад. Під його керівництвом 14 сіл. За півтори роки, за його словами, населені пункти вдалося кардинально змінити.

«З освітленням ми впоралися минулого року, а дороги розпочали ремонтувати торік, ремонтуємо й цього року. Початок є. Маємо три кілометри сучасної дороги. Сподіваюся, що маленькими кроками цього року ми все-таки завершимо з’єднання села нормальною дорогою», – зазначив Олег Кохман.

Хоча громади в Україні утвороються неспішно, Тернопільшина – на вершині рейтингу об’єднань, відзначає преший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В’ячеслав Негода. Проте зазначає: попереду ще чимало роботи. І все залежить від бажання людей спільно взятися до праці.

«У тих областях, які є лідерами по національному рейтингу, а це Тернопільська та Дніпропетровська області, у нас величезна кількість дрібних громад. На це потрібно зрертати увагу, адже тепер слід говорити не про їх кількість, а про якість», – підкреслив В’ячеслав Негода.

У свою чергу голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна наголосив, що перспективи в об’єднань є. Адже за три роки децентралізації сума доходів на одного жителя громади зросла вчетверо і нині становить 900 гривень. При цьому, також стає більше сіл, які бажають утворити громади.

«10 територіальних громад за найближчий рік, а також ще 4 самодостатніх громади, котрі сьогодні просяться на вибори, – це очевидна зміна й бажання працювати на своїй території. І саме тому, я хотів би сказати, що сьогодні 36 об’єднаних територіальних громад охоплюють 34% території. Це більше, ніж 27 населених пунктів і майже 286 тисяч жителів області», – акцентував Степан Барна.

За словами автора проекту – Прем’єр-місністра України Володимира Гройсмана, самодостаність – основний критерій, яким наділяється громада при об’єднані. Тому важливо, аби керівники таких спілок були лідерами, вміли брати на себе відповідальніст і підбирали гідну команду.

«Добровільне об’єднання – це тільки юридичне об’єднання в систему управління. Це жодним чином не знищить самобутність села, його назву тощо. Тобто сьогодні ви бачите: села збережені та нормально живуть, адже тепер у них стало більше грошей. Тому основна мотивація – це ресурси і повноваження», – зазначив Володимир Гройсман.

При цьому він додав, що об’єдння громад й надалі залишатиметься добровільним. Проте, сподівається, що триватиме воно недовго, позаяк урядовці постійно працюють над спрощенням діяльності таких структур.

 
Друк

Міфи про НАТО

Розпад Організації Варшавського Договору та проголошення Україною своєї незалежності поставили важливе завдання - гарантувати національну безпеку нашої держави. Займаючи важливе місце на Європейському континенті, цілком природно, що ще в Декларації про державний суверенітет 1990 року Україна заявила про наміри взяти участь в європейських структурах у контексті сприяння і зміцнення миру та безпеки.

Незнання проблеми часто породжує хибне уявлення про природу НАТО, створює міфи про цю організацію. Міфи можливо розвіяти лише надавши суспільству об’єктивну інформацію про засади існування та функціонування Організації, про її внесок у зміцнення безпеки на європейському континенті та у світі.

Результати соціологічних досліджень виявили такі характерні для України міфи про НАТО: НАТО – агресивний імперіалістичний блок; НАТО може втягти Україну у військові дії; вступ до НАТО потребуватиме значних додаткових коштів тощо.

Частково це пов’язано з тим, що протягом тривалого періоду під час протистояння соціалістичного табору країнам західної демократії радянська система приховувала правдиву інформацію щодо ідеології НАТО, а також нав’язувала думку про ворожість Північноатлантичного Альянсу.

Отже, що ж таке НАТО?

На сьогодні НАТО вважається найкраще організованою та дієвою міжнародною організацією у сфері оборони, безпеки та політики. Ідеологія Організації Північноатлантичного договору викладена у Договорі, укладеному у Вашингтоні 4 квітня 1949 року десятьма європейськими та двома північноамериканськими незалежними країнами, які взяли на себе зобов’язання щодо забезпечення взаємної оборони.

НАТО – це міжурядова організація, політико-безпековий союз, об’єднаний спільною системою цінностей, до яких належать демократія, свобода, верховенство права, вирішення спорів мирним шляхом і ринкова економіка.

Хто є членами НАТО?

На сьогодні членами НАТО є 28 країн: Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Чехія, Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Болгарія, Словаччина, Словенія, Албанія і Хорватія.

Які цілі НАТО?

Нині, у XXI, столітті перед Альянсом постає цілий комплекс стратегічних цілей та завдань, які докорінно відрізняються від колишніх, зокрема подолання наслідків поділу Європи за часів «холодної війни», зміцнення демократії в країнах Центральної та Східної Європи.

Мова йде про боротьбу зі зброєю масового знищення, тероризм та країни із нелегітимними режимами, в яких може виникнути спокуса застосувати таку зброю або передати її терористам.
Щоб зберегти свій авторитет і довіру громадськості країн всього світу, не тільки Заходу, Альянс повинен протистояти цим загрозам і відповідати на нові виклики.

Які цінності захищає Альянс?

На сьогодні НАТО продовжує залишатися практично єдиною дієвою та високоорганізованою інституцією колективної безпеки, діяльність якої грунтується на високих стандартах у сфері захисту прав людини, демократизації суспільства, рівня розвитку економіки й соціальних надбань та військових стандартів.

Правова основа існування та діяльність НАТО

Північноатлантичний договір – головний документ Організації, який відповідає вимогам Статуту Організації Об’єднаних Націй та є легітимним міжнародним договором.

Країни-члени взяли на себе зобов’язання підтримувати та розвивати свою обороноздатність, індивідуально та спільно забезпечувати основу для колективного воєнного планування.

Договір про створення НАТО забезпечує рамки для консультацій між країнами членами, коли одна з них відчуває, що її безпека знаходиться під загрозою.

Договір проголошує, що кожна європейська держава, котра здатна втілювати у життя принципи цього Договору та сприяти безпеці у Північноатлантичному регіоні може бути запрошена до членства в Альянсі.

До реальності через міфи

Міф 1. НАТО - агресивний блок

Завданням НАТО є колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія, про що записано в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.

Ідея об’єднатися на постійній основі заради встановлення миру є логічним протиставленням викликам Другої світової війни і необхідності спільних дій союзників у боротьбі з фашизмом. Вона була закладена Президентом США Ф.Д.Рузвельтом і Прем’єр-міністром Великої Британії У.Черчіллем у серпні 1941 року під час підписання «Атлантичної хартії«. Документ, який встановив засади створення НАТО, був покладений в основу Декларації Об’єднаних Націй 1942 року, а пізніше – ООН.

Міф 2. Нейтралітет - надійна гарантія безпеки країни

Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.

При цьому, забезпечення нейтралітету вимагає залучення значних фінансових ресурсів. В нейтральних європейських країнах все чіткіше простежується тенденція до перегляду свого статусу, зростає думка про відмову від нейтралітету. Так нейтральні Австрія, Швеція, Швейцарія та Фінляндія, не будучи членами Альянсу, беруть активну участь, як і Україна, у програмі НАТО «Партнерство заради миру». Фінляндія розпочала підготовку до остаточного узгодження стандартів своїх Збройних Сил та інфраструктури зі стандартами НАТО, що фактично може означати початок процесу вступу. Швеція має свій військовий контингент у складі триваючої миротворчої операції НАТО з реконструкції Афганістану. Окрім того, всі ці країни, окрім Швейцарії, є членами ЄС, який здійснює єдину зовнішню і безпекову політику, в рамках якої планується створення Сил ЄС швидкого реагування.

Міф 3. Членство в НАТО дорого коштує

В НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Ще в 2000 році Верховна Рада прийняла рішення збільшити витрати на оборону до 3% ВВП, втім, реальні видатки у 2005 році становили 1,452% ВВП.

Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.

В європейських країнах військові витрачають гроші на товари з магазинів і на послуги сервісних фірм, сприяючи створенню нових робочих місць і поліпшенню соціально-економічного становища місцевих жителів.

Міф 4. Співпраця з НАТО зіпсує відносини з Росією

На сьогодні Київ, так як і Москва мають партнерські стосунки з НАТО. При цьому слід наголосити, що Росія раніше за Україну започаткувала такі відносини, і їх стосунки постійно поглиблюються. У сфері практичної взаємодії з НАТО Росія в цілому випереджає Україну. Тому природно, що НАТО не може стати ворожим до Росії.

Росія має спільні кордони з діючими членами НАТО – Польщею, Балтійськими державами, Норвегією. При цьому, взаємини з цими країнами не тільки не стали гіршими, вони навіть зміцнилися. Враховуючи потенційні загрози міжнародного тероризму, етнічних, релігійних та економічних криз, співпраця України з Альянсом значно посилить національну безпеку країни, а відтак – безпеку нашого стратегічно важливого сусіда – Росії.

Підприємства оборонно-промислового комплексу Росії активно співпрацюють виробниками озброєнь в країнах НАТО, проводиться спільна модернізація військової техніки Збройних Сил Росії та країн-членів НАТО, виконуються авіаційні перевезення для НАТО.

Міф 5. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО

Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Тепер вже абсолютно ясно, що проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об'єднаних спільними цінностями. Можна сказати, що змінилося сучасне розуміння безпеки. Разом з тим, необхідність забезпечувати її залишилася, навіть стала більш гострою, ніж наприкінці 40-х років минулого століття. Північноатлантичний альянс впродовж свого існування виявляв здатність адаптуватися і гнучкість по відношенню до видозмін архітектури глобальної безпеки.

Міф 6. Членство в НАТО погіршує інвестиційний клімат

Відомо, що будь-який інвестор, перед тим, як вкласти свої гроші в якусь країну, обов’язково перевірить стабільність її політичної та економічної системи. Оскільки ймовірність міждержавних війн в Європі майже дорівнює нулю, інвестор скоріше за все хоче знати – які гарантії, що його компанію завтра не обкладуть величезними податками? Де впевненість, що її взагалі не націоналізують? Що не заборонять іноземні капіталовкладення і не змусять його закрити справу? Членство в НАТО є найкращою відповіддю на ці питання.

Процедура вступу до Альянсу – це всеохоплююча експертиза політичної й економічної системи країни. Якщо держава проходить її та стає членом НАТО, це означає, що вона є стабільним та передбачуваним політичним та економічним партнером. Крім того, досвід останніх хвиль розширення Альянсу, коли членства набули країни Центральної і Східної Європи, свідчить, що у період виконання цими державами національних програм з Плану дій щодо членства і проведення переговорів зі вступу обсяги прямих закордонних інвестицій, в першу чергу західних держав, збільшилися на мільярди доларів.

Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет

Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте. За цим принципом працює Рада Безпеки ООН, куди на постійній основі з правом вето входять не усі члени організації, а лише п’ять. У цьому сенсі НАТО є більш демократичною організацією.

Міф 8. Члени Альянсу загалом, та європейці зокрема, танцюють під американську дудку

США на сьогодні є однією з найсильніших у військовому й економічному сенсі країн світу. Саме на Сполучені Штати лягає найбільше навантаження військового та фінансового внеску до Альянсу. Американська присутність у Європі завжди відігравала роль страхового полісу для країн континенту. Думка США не завжди збігається з точкою зору європейців, але і самі європейці далеко не завжди виступають з єдиною позицією.

Європейці стурбовані тим, що США рішучі у військовому протистоянні терористичним загрозам, що вони, виходячи з власних національних інтересів і доктрини поведінки, не збираються миритися з існуванням загроз і викликів для своєї держави та її громадян по всьому світу, а також витрачають замало коштів на підтримку та розвиток найбідніших країн світу.

Американці, зі свого боку, розчаровані неспроможністю Європи діяти і виступати злагоджено, розвивати свій оборонний потенціал, її повільно діючими та часто неефективним та забюрократизованими інституціями.

Якщо уряди держав Європи та США будуть і надалі спілкуватися, не чуючи один одного, то НАТО не зможе бути ефективною організацією, але якщо вони докладуть спільних зусиль, то тоді НАТО матиме майбутнє, як механізм досягнення спільної цілі.

Міф 9. Членство в НАТО призводить до перетворення країн на військові табори, заповнені базами НАТО

Стаття 17 Конституції Української держави забороняє розміщення іноземних військових баз на території України і, відповідно, прийняття такого рішення без урахування ставлення до нього народу України може розцінюватися лише як спроба узурпації влади.

Водночас, слід зазначити, що розміщення військових гарнізонів створює нові можливості для працевлаштування населення в місцях дислокації. Це відомо ще навіть з часів Радянського Союзу.
Зокрема, для України згода на тимчасове перебування російської бази в Криму до 2042 року надала можливість розрахуватися за борги за постачання енергоносіїв, на деякий час забезпечити державу дешевими енергоносіями, вирішити проблему належності радянської військової спадщини і перегорнути сторінку складних відносин з сусідом.

Міф 10. Українські миротворці - «гарматне м'ясо» в миротворчих операціях Альянсу

До участі у міжнародних миротворчих операціях вже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.

Міф 11. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО

Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.

За матеріалами Україна-НАТО

 
Друк

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ: Успіх Тернопільщини

Тернопільщина однією із перших відгукнулася на запропоновану реформу децентралізації. Це була смілива, невідома для багатьох пропозиція… Але Тернопільщина не боїться експериментувати – ми зрозуміли, що ця нова філософія управління обернеться для жителів нашого краю:

- більш доступними послугами,

-кращою якістю життя,

-додатковими перспективами розвитку.

За півтора роки дії реформи в Тернопільській області створено 36 громад. Вони охоплюють 34% території. Це 345 населених пунктів. У кожному із них життя починає змінюватися і це відчувають місцеві мешканці.

Отримавши впевнене лідерство у кількості громад, Тернопільщина робить ставку на якість – розвиток та укрупнення громад. Мінрегіон оприлюднив загальний рейтинг областей за формуванням спроможних громад – у ньому Тернопільська область – на 6 місці.

Разом із реформою Держава надає і підтримку у її впроваджені. Протягом 2016-го за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури громад було реалізовано 194 проекти на суму 141,5 млн грн. Основна увага приділялася тим, які роблять життя людей більш комфортним: це ремонт доріг, сучасний освітній простір, надання адміністративних послуг тощо. При цьому у фокусі була енергоефективність – адже перехід на альтернативні види палива дає значну економію. Зараз громади Тернопільщини готують і планують реалізувати ще 236 нових проектів. При цьому тепер вони самі активно беруть участь у співфінансуванні. Децентралізація на Тернопільщині дає свій позитивний результат – покращується якість життя людей, а це і є головною метою реформи.

Децентралізація принесла із собою фінансову свободу: за підсумками 2016 року, власні доходи бюджетів ОТГ зросли на 257,7 млн грн. Вже у нинішньому році аналіз засвідчує, що громади Тернопільщини наповнюють свої бюджети більше як стовідсотково. Станом на середину червня до загального фонду бюджетів ОТГ уже надійшло 229,1 млн гривень (понад 229 млн грн) власних доходів – цей показник більш як на 50% є вищим за минулорічний.

Сьогодні Байковецька громада – на п’ятому місці у «двадцятці» кращих ОТГ України з найвищими показниками власних доходів на одного мешканця.
Шумська громада – була однією із перших ОТГ Тернопільщини. З колись депресивного регіону Шумщина стала тим, на кого рівняються інші. Тут відкрили один із кращих Центрів надання адміністративних послуг. У Черніхівцях, хоч громада і малочисельна, але має план свого розвитку. Додаткові кошти планують залучити за рахунок оренди землі, перереєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, податку з продажу підакцизних товарів. Отримані кошти планують вкладати у покращення інфраструктури. Тож, якщо громада зуміє правильно розпорядитися ресурсом - доведе свою спроможність. Місцеві мешканці на реформу покладають великі надії. У Новому селі громада відчула, що таке справжні зміни освітнього простору. Тут створили опорний навчальний заклад – а відтак отримали і додаткове фінансування. Тепер цій сільській школі можуть позаздрити багато міських. В Озернянській громаді на дитсадок чекали понад 10 років. Мрія збулася взимку 2016-го. Малюкам тут буде затишно і безпечно. У Великих Гаях громада ухвалила стратегію розвитку на найближчі 7 років. Зараз тут закінчують ремонт адмінбудівлі, мета – щоб послуги для жителів були зручнішими і ближчими. У Микулинцях без жодних заперечень громада доклалась до оснащення пожежного пункту. В Заліщицькому та багатьох інших районах вогнеборцями у складі добровільних бригад залюбки стають місцеві жителі.

Сьогодні в громадах Тернопільщини функціонує 10 поліцейських станцій. До складу саме громад також увійшли 2 районні лікарні, одна дільнична, 2 поліклініки, 22 амбулаторії сімейної медицини, а також 67 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.

Ключем до успіху у розвитку громад в Тернопільській області вважають легалізацію. Вже у нинішньому, 2017 році, в області створено понад 7 тис робочих міць., в тому числі і за рахунок «виведення з тіні». Один із ефективних шляхів подолання безробіття в селах Тернопільщини – це створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Допомогу в цьому надають держава, область, донори. Головним ефектом таких об’єднань, окрім підвищення показників зайнятості населення, є можливість для людей самостійно заробляти гроші. При цьому продукцію вони можуть збувати за вищою ціною, ніж це робили по-одинці.

Потепління у стосунках із владою відчувають підприємці. Бути партнерами, вести діалог і спільно розвивати місцевість, де живуть – такою є стратегія на Тернопільщині.

Історії відомі приклади багатьох реформ, у різних країнах… жодна із них не була легкою, кожна потребувала аналізу, копіткої праці, десь виправданого ризику… Але головне - це прагнення самих людей стати рушієм змін у своєму селі, у своєму місті, у своїй Державі.

 
Друк

Відбулась ХХІІ сесія районної ради

14 липня відбулась 22-ї сесії районної ради. На початку сесії голова райдержадміністрації Володимир Петровський представив депутатському корпусу та сільським головам новопризначеного в.о. начальника  Бережанського  відділу  поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, майора Сергія Горяного, запевнив що з свого боку повністю буде надавати всіляку підтримку правоохоронним органам та висловив сподівання на те що резонансні злочини, які скоєні в Бережанському районі, будуть найближчим часом розкриті.

В ході засідання депутати внесли зміни до районного бюджету на 2017 рік, внесли доповнення у додаток №1 до рішення районної ради від 10 червня 2016 року №94 «Про затвердження переліку об’єктів спільної власності територіальних громад сіл Бережанського району» та погодили надання спеціального дозволу ТзОВ «Терра Будресурс» на видобування піску в селі Рогачин Бережанського району.

 
Друк

Курс на відновлення фермерства в Україні

Уряд завершує розробку програми підтримки українського фермерства і закладає в проект державного бюджету на 2018 рік обсяг її фінансування на рівні не менше 1 млрд грн. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час робочої поїздки в Тернопільську область. «Майже 30 років тому саме на Тернопільщині з'явилося перше фермерське господарство. І сьогодні ми працюємо над тим, щоби створити якісну програму підтримки фермерства. Найближчими тижнями маємо вийти на фіналізацію рішення», - наголосив Володимир Гройсман. - У проекті бюджету на 2018 рік Уряд запропонує Парламенту виділити 1 млрд грн на підтримку невеликих фермерських господарств - для того, щоб на селі було не тільки вирощування, а й переробка продукту, створювалися робочі місця».

Глава Уряду нагадав, що аграрний комплекс формує 12% ВВП країни, а Україна займає лідируючі місця у світі за обсягами експорту низки сільськогосподарських культур, зокрема соняшникової олії, пшениці.
«Ми зацікавлені у тому, щоб розвивати наш аграрний потенціал усередині країни та у світі. Правильні технології господарювання на українській землі дадуть можливість отримати рекордні врожаї з безпрецедентною якістю, якої потребує увесь світ», - підкреслив Володимир Гройсман. У рамках відвідання одного з агрогосподарств регіону Володимир Гройсман поспілкувався із аграріями та спробував себе у якості комбайнера.

 


Сторінка 4 з 68